Поради щодо стимуляції навчання

1.       Спирайтесь на бажання вихованців.

Важливе не те, чого бажаємо ми самі, а те, чого хоче учень. Він не винний у своїх бажаннях. Завдання педагога – змінити напрямок його прагнень, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями.

2.    Використовуйте ідентифікацію.

Примушуйте своїх учнів чогось палко забажати. Головне – щоб бажання виникли, а ви змогли б їх використати.

3.    Враховуйте інтереси й нахили.

Говоріть про те, що цікавить ваших учнів, точніше, з цього починайте. Намагаетесь обернути «побічні» інтереси дитини на свою користь. У важких випадках ідіть від яскравої форми до змісту, від емоцій до логіки.

4.    Використовуйте наміри.

Пам’ятайте: намір виникає на основі потреби. Знаходьте можливість допомогти учням у здійсненні їх намірів.

5.    Заохочуйте бажання досягти визнання.

Багато хто вчиться не тільки заради знань, а й заради престижу. Не слід нехтувати цим бажанням.

6.    Визнавайте чесноти, схвалюйте успіхи, давайте шанси.

Пам’ятайте, що завжди краще хвалити, ніж критикувати. Авансуйте найменші позитивні зрушення. Безпрограшний стимул – «Я вірю, що ти зможеш!».

7.    Зробіть діяльність привабливою.

Використовуйте зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності.

8.    Іноді просто говоріть – «Треба!»

Але цьому заклику завжди надавайте особистісної спрямованості – «Це потрібно зробити! Ти ж вольова людина!».

9.    Використовуйте ситуацію.

Різні життєві ситуації, що виникли випадково, потрібно помітити й миттєво використати як стимул.